| Головна » Файли |
| Всього матеріалів в каталозі: 113 Показано матеріалів: 21-30 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 11 12 » |
|
Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України від 06.12.2010р.№1205 передбачено посади господарсько – обслуговуючому персоналу. Оплату праці обслуговуючому персоналу провадять відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти від 15.04.1993 № 102 та Наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005р. № 557.
|
|
Згідно з п. 36 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 року №102, вчителям, викладачам, старшим викладачам, майстрам виробничого навчання та іншим педагогічним працівникам (крім керівних) загальноосвітніх навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів провадиться додаткова оплата за класне керівництво:
|
|
Згідно зі ст.71 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), робота у вихідні дні забороняється. Залучення деяких працівників до роботи в ці дні допускається тільки з дозволу установи, організації і лише у виняткових випадках, визначених законодавством, а також ч.2 цієї статті.Залучають працівників до роботи у вихідні дні за письмовим наказом (розпорядженням) керівника . |
|
Діяльність класного керівника регламентує Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, яке затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 6 вересня 2000 р. № 434 (із змінами,далі— Положення № 434). Окрема посада класного керівника у штатному розписі загальноосвітнього навчального закладу не передбачена. |
|
Подаємо для використання у роботі аналітичні матеріали щодо змін, що внесені Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (п.4) та Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII (п.9) до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
|
|
Подаємо для інформування аналітичні матеріали щодо змін, що внесені Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII, Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII.
|
|
Кодекс законів про працю України (стаття 252 КЗпП) та Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (стаття 41) покладають на власника або уповноважений ним орган обов'язок створення для працівників підприємства, установи, організації, обраних до складу виборної профспілкової організації можливості для здійснення їхніх повноважень.
Частиною другою статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» і частиною другою статті 252 КЗпП України передбачено, що однією з гарантій можливості здійснення такими особами своїх повноважень є заборона притягнення їх до дисциплінарної відповідальності без попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є.
Згідно із ч. 6 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
Виходячи з аналізу зазначених норм працівник може бути звільнений без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови. Саме такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 22 жовтня 2014 року № 6-163цс14.
За аналогією правило ч. 6 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» слід застосувати й до передбачених ч. 2 ст. 252 КЗпП України, ч. 2 ст. 41 цього Закону випадків отримання згоди профспілкового органу на притягнення працівників - членів виборних профспілкових органів до дисциплінарної відповідальності.
З матеріалів зазначеної вище судової справи вбачається, що рішенням профспілкового комітету відмовлено в наданні згоди на притягнення члена виборного органу до дисциплінарної відповідальності з мотивів недоведеності факту вчинення ним прогулу та відсутності об'єктивних підстав для такої відповідальності.
Верховний Суд України зауважив, що суди апеляційної та касаційної інстанцій неправильно застосували норми законодавства та дійшли помилкового висновку про наявність у власника права на притягнення члена виборного профспілкового органу до дисциплінарної відповідальності без згоди виборного органу профспілки.
Увійшовши в обговорення правомірності обґрунтування рішення виборного профспілкового органу суд вийшов за межі своєї компетенції та ухвалив незаконне рішення.
Верховний Суд України суди зробив висновок про те, що власник або уповноважений ним орган має право притягнути працівника, який є членом виборного профспілкового органу, до дисциплінарної відповідальності лише за згодою такого органу, а якщо така згода отримана не була, то лише за умови відсутності обґрунтування відмови в наданні цієї згоди, а не за обставин її неправильного обґрунтування. |
|
Міністерство освіти і науки України своїм листом №1/9-630 від 5.12.2014 вимагає від органів управління освітою, керівників інститутів післядипломної педагогічної освіти, керівників методичних кабінетів та центрів, а також керівників навчальних закладів забезпечити неухильне дотримання принципів педагогічної свободи вчителя.
У Міністерстві освіти акцентують увагу на тому, що на перешкоді творчій діяльності педагогічного працівника, його зосередженості на виконанні головного функціонального обов'язку і покликання – надання якісних освітніх послуг стоїть переобтяження його введенням усілякої, у багатьох випадках не передбаченої жодним нормативно-правовим актом, письмової звітності, планування та іншої документації.
МОН наполягає на припиненні бюрократизації роботи педагога і неухильно дотримуватися принципів педагогічної свободи вчителя. Це неодмінно сприятиме його професійній самореалізації та, як наслідок, підвищенню якості освіти.
Насамкінець, у Міністерстві освіти і науки звертають увагу учасників освітнього процесу на те, що вибір форм та методів викладання є винятково прерогативою вчителя й не можуть регламентуватися ні адміністрацією навчального закладу, ні органами управління освітою |
|
Цей Порядок встановлює основні завдання і умови проведення державної атестації загальноосвітніх, дошкільних, позашкільних навчальних закладів, в тому числі навчальних закладів, що створюють або входять до складу навчально-виховних комплексів (об’єднань) (далі - навчальний заклад), згідно з вимогами законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту».
|